Дослідження: до 2100 року посушливі землі охоплять понад 40% суші

Відповідне дослідження опубліковано в журналі Environmental Research Letters. Науковці застосували оновлену кліматичну модель, щоб нанести на карту посушливі землі та спрогнозувати їхнє подальше розростання.

Посушливими вважають території, де втрата вологи через випаровування та транспірацію рослин перевищує кількість опадів. Для розрахунків використали індекс посушливості — співвідношення опадів і потенційної евапотранспірації (ПЕТ). До посушливих зарахували землі з індексом нижче від 0,65.

За даними 1994–2023 років, не враховуючи Антарктиду, посушливі землі вкривали близько 38,58% суші. Їхня структура неоднорідна: 14,7% припадає на напівпосушливі території, 11,2% — на посушливі, 6,4% — на сухі субгумідні (перехідні), 6,3% — на гіпераридні, найсухіші на планеті.

Прогноз на 2071–2100 роки: посушливі зони охоплюватимуть до 40,3% суші. Найбільше зростання очікується саме в гіпераридному сегменті. Приріст менш ніж 2 відсоткових пункти за площею дорівнює цілому Алжиру або 30% території Австралії. Найвідчутніші зміни, за даними дослідження, торкнуться Австралії, Бразилії та окремих частин Африки.

Автори врахували вплив вуглекислого газу на потенційну евапотранспірацію. Надлишок CO2 змушує особливі пори на рослинах закриватися, що змінює транспірацію і, відповідно, загальні розрахунки. У багатьох попередніх дослідженнях цей чинник не враховували.

«Традиційні прогнози часто нехтують впливом CO2 на потенційну евапотранспірацію, що може призвести до вищих оцінок посушливості та змінити моделі гарячих точок зміни посушливості», — зазначають автори.

У новій структурі ПЕТ використано метеорологічні дані за 1960–2023 роки. Завдяки врахуванню впливу CO2 прогноз виявився менш песимістичним, ніж деякі попередні оцінки, які сягали 56%.

Науковці наголошують на потребі оновлених оцінок площі посушливих земель та їхнього майбутнього перерозподілу. «З огляду на високу екологічну вразливість посушливих земель, необхідні оновлені оцінки площі посушливих земель та їхнього майбутнього перерозподілу для підтримки адаптації до зміни клімату та сталого розвитку», — пояснюють у дослідницькій команді. Це потрібно для точного моніторингу та розробки заходів із протидії.

Розбіжності в глобальних оцінках площі посушливих територій пов'язані передусім із відмінностями в кліматичних даних і методах вимірювання, хоч у визначенні самих посушливих земель та їхньому розташуванні науковці сходяться.

Українському півдню загрожує опустелювання. Серед причин — не лише зміна клімату, але й нераціональне використання водних ресурсів і вирубка лісосмуг. Цього року Україна, як і весь світ, зіткнулася з історичним обмілінням рік: у низці західних регіонів оголошено критичний рівень небезпеки, а влада обмежила водозабір для 300 підприємств, серед яких водоканали Чернівців, Ужгорода, Сваляви та Калуша.