Активісти назвали антилідерів серед нардепів за шкоду довкіллю

Активісти громадських ініціатив «Голка» та «Екологія Право Людина» проаналізували законопроєкти, що можуть завдати шкоди лісам, водним ресурсам і біорізноманіттю, та визначили найбільш причетних до їх просування нардепів. Оцінка базувалася на висновках природоохоронних організацій та експертів.

Антирейтинг очолив голова Верховної Ради Руслан Стефанчук через законопроєкт про оновлення Цивільного кодексу (№ 15150), головним ініціатором якого він є. Документ готують до другого читання.

За словами очільниці «Голки» Ірини Федорів, проти проєкту зібрано понад 25 тисяч підписів під петицією, а депутати подали понад 15 тисяч правок — це рекорд за сім років роботи парламенту. Міністерство юстиції рекомендувало вилучити з проєкту дев’яту книгу, де містяться найбільш шкідливі для довкілля норми. Наступ на чинний Цивільний кодекс, за її словами, розпочався ще торік із так званого «закону Ігоря Мазепи».

Основна екологічна загроза документа — можливість вибуття цінних земель. Якщо ділянка з лісом чи археологічною пам’яткою не внесена до відповідного реєстру, нотаріус зможе переоформити право власності без перешкод. Це надає перевагу цифровим даним над реальним станом території. Крім того, оновлення кодексу може порушити механізм судового захисту цінних територій: пропонується встановити, що строк позовної давності починається з моменту внесення змін до реєстру і триває три роки.

Друге місце у п’ятірці активісти розділили між чотирма депутатами: Ігорем Фірсом, Ігорем Марчуком, Олександром Гайду та Тетяною Грищенко. Кожен із них, за даними екологів, причетний до кількох скандальних ініціатив, частину з яких вони просували спільно.

Серед проблемних законопроєктів — № 12384 про стимулювання рибного господарства, який дозволить промисловцям працювати на водосховищах, що є джерелами питної води. Також згадується № 12117 про індустріальні парки, що виводить їх з-під дії закону про оцінку впливу на довкілля. Окремо активісти вказують на № 5202-д про організації водокористувачів, який дозволяє забір води без урахування стану водойм, та № 15431 про мисливське господарство, що може послабити заборони, необхідні для збереження біорізноманіття. Останній документ, на думку екологів, передбачає розвиток полювання як «активного туризму», ігнорує сезон тиші та дозволяє використання заборонених знарядь. Комітет Верховної Ради з питань інтеграції до ЄС назвав цей законопроєкт аморальним та антиєвропейським.