Як СРСР приховав ядерний вибух на Харківщині у 1972 році

8 вересня 2026, 18:45 ·755 слівредакція

9 липня 1972 року радянська влада провела підземний ядерний вибух поблизу села Хрестище на Харківщині, не попередивши мешканців про радіаційну небезпеку. Операція «Факел» мала загасити аварійну газову свердловину, але завершилася лише частковим успіхом.

Аварія на свердловині №35 Західно-Хрестищенського газоконденсатного родовища стала причиною неконтрольованого викиду газу під тиском близько 400 атмосфер. Щоб уникнути накопичення газу, його підпалили, і над свердловиною утворився факел заввишки кілька десятків метрів, який горів близько року.

Радянські фахівці не змогли загасити свердловину звичайними методами, тому керівництво СРСР ухвалило рішення використати ядерний заряд. Операція «Факел» готувалася чотири місяці в умовах суворої секретності, до неї залучили підрозділи КДБ та МВС. Навколо епіцентру створили контрольні зони, де розмістили курей, кіз та вулики з бджолами — тварин використали як індикатори забруднення.

9 липня 1972 року о 10:00 заряд потужністю 3,8 кілотонни детонував на глибині майже 2,5 кілометра. Земля здригнулася, але газовий факел зник лише на 20 секунд, після чого зі свердловини знову вирвалися газ, полум'я та порода. У селі Першотравневе (нині Мирне) повилітали вікна, потріскалися стіни, обвалилися димарі.

Мешканців сіл Хрестище та Першотравневе перед вибухом вивели на відкриту місцевість, але не повідомили, що заряд буде ядерним. Після вибуху їм дозволили повернутися того ж дня — за різними даними, через 30 хвилин або дві години. Люди не отримали жодних застережень щодо води, ґрунту чи продуктів харчування.

Держава відновила пошкоджені будинки: для 17 родин звели нові оселі за кілометр від місця вибуху, іншим надали будівельні матеріали. Однак дозиметричний контроль та медичні обстеження мешканців не проводилися. У радянській доповідній партійному керівництву зазначалося: «Мешканці жодних претензій не мають і задоволені наданою допомогою».

Місцеві медики та очевидці згодом говорили про велику кількість онкологічних захворювань, але достовірно визначити зв'язок із вибухом неможливо через відсутність даних про отримані дози. Пізніші дослідження ґрунту не виявили небезпечного рівня радіації на поверхні.

Газову свердловину зрештою загасили звичайним способом — викопали котлован, перекрили трубу та залили її цементом. Інформацію про невдалий експеримент приховували до розпаду СРСР, частина документів досі залишається в російських архівах.