Україна мала третій у світі ядерний арсенал: чому відмовилися і що з того

Після розпаду СРСР у грудні 1991 року на території України опинилися 222 одиниці стратегічних наступальних озброєнь. Це 130 міжконтинентальних балістичних ракет РС-18, 46 ракет РС-22 і 46 важких бомбардувальників із крилатими ракетами. Загалом — близько 5000 ядерних зарядів. Проте керувати цією зброєю могли лише з Москви: центр управління стратегічними ядерними силами залишався в Росії.

Перший міністр закордонних справ України Анатолій Зленко наголошував: від того, як Київ вирішить питання ядерного статусу, залежала стабільність усієї системи нерозповсюдження ядерної зброї. Захід тиснув — наприклад, у 1993 році The New York Times опублікувала статтю, де Україну називали «бар’єром для ядерного миру» і вимагали передати боєзаряди Росії. Були й інші голоси: журналіст Chicago Tribune Стівен Чепман писав, що Україна має право на самозахист, адже сусідить із нестабільною ядерною державою, яка вважає її «власністю Росії».

Втім, вивезення ядерної зброї з України почалося ще влітку 1992 року — і тодішній президент Леонід Кравчук, за словами експертів, навіть не знав про це. Директорка Центру з питань нерозповсюдження ядерної зброї Поліна Сіновець пояснює: «Фактично ми просто не могли піти іншим шляхом, навіть якби дуже хотіли залишити ядерну зброю. Кравчук хотів, але він вивчив усі можливості й дійшов висновку, що просто не міг цього зробити».

5 грудня 1994 року в Берліні підписали Будапештський меморандум. Україна відмовилася від ядерної зброї, а США, Росія та Велика Британія пообіцяли поважати її кордони й не застосовувати силу. Слово «гарантії» в назві документа замінили на «запевнення» — компроміс, який згодом виявився фатальним. Ексміністр закордонних справ України Володимир Огризко зазначає: Росія, порушивши меморандум, «підірвала головний принцип міжнародного права — pacta sunt servanda».

Після анексії Криму в 2014 році стало очевидно: запевнень замало. А 19 лютого 2022 року президент Володимир Зеленський на Мюнхенській конференції нагадав світу про меморандум і заявив: якщо гарантій безпеки не буде, Україна поставить під сумнів рішення про відмову від ядерної зброї. Переговорів, які він тоді скликав, досі не відбулося.

Сьогодні, коли Росія знову погрожує ядерною зброєю, українці реагують по-своєму — гумором. У мережі навіть з’явився чат про оргію на київській Щекавиці в разі ядерного вибуху. Психологиня Катерина Сімороз пояснює: «Українці інтуїтивно, шукаючи опори в момент страху, звернулися до жартів. Це природно — після того, як загроза перестала бути сповненою відчаю, можна тверезо проаналізувати ризики й підготуватися». Але за жартами стоїть гірка правда: ціна відмови від ядерної зброї виявилася надто високою.