У Чорнобильському заповіднику виявили сліди бурого ведмедя на згарищі

Фахівці заповідника зазначають, що відбитки лап є одним із ключових свідчень присутності великих ссавців. За характером слідів, їхніми розмірами, формою та особливостями ходи можна визначити вид тварини, напрямок її руху, а за сприятливих умов — і окремі риси поведінки.

«Відбитки лап — один із важливих доказів присутності великих ссавців. За характером слідів, їхніми розмірами, формою та особливостями ходи фахівці можуть визначати вид тварини, напрямок її руху та, за сприятливих умов, оцінювати окремі особливості її поведінки. Для території заповідника такі спостереження особливо цінні», — наголошують у заповіднику.

Бурий ведмідь у Чорнобильській зоні фіксувався неодноразово — як за слідами та іншими ознаками життєдіяльності, так і за допомогою фотопасток. Ці дані доповнюють багаторічні спостереження за великими хижаками й дають змогу краще розуміти особливості їхнього поширення, переміщення та використання різних типів оселищ у зоні відчуження.

Бурий ведмідь — найвідоміший вид своєї родини, один з найбільших наземних хижаків світу і найбільший хижак фауни України. Він має кремезний тулуб із високою холкою, масивну голову з невеликими вухами та очима. Лапи міцні, з великими невтяжними кігтями довжиною 8–15 см. Шерсть густа, зазвичай рівномірно забарвлена або з потемнінням на морді та лапах.

Вид утворює кілька підвидів, які відрізняються розмірами й забарвленням. Середня вага — 200–250 кг. Найдрібніші особини живуть у Європі, найбільші — на Алясці та Далекому Сході Росії, де важать 500 кг і більше. Найбільший ведмідь, спійманий на острові Кадьяк для Берлінського зоопарку, важив 1134 кг. Довжина європейського бурого ведмедя зазвичай становить 1,2–2 м при висоті в холці близько 1 м і масі від 100 до 400 кг. Гризлі помітно більші — деякі особини, ставши на задні лапи, сягають 2,8–3 м.

Попри статус хижака, не всі ці тварини полюють на велику здобич — лосів, кабанів, оленів. Основний мисливський прийом бурого ведмедя — підстерігання жертви в засідці з подальшим ривком із відстані кількох десятків метрів; іноді він може переслідувати здобич на значно більшій відстані. Втім, основу раціону становлять ягоди, плоди, горіхи, зелені рослини, комахи та їхні личинки, риба, падло. Ведмідь також полюбляє мед із гнізд диких бджіл і може розорювати пасіки.

В Україні бурий ведмідь водиться в Карпатах; поодинокі заходи іноді реєструють на півночі Чернігівської та Сумської областей, куди хижаки заходять із невеликої сталої популяції в Брянських лісах (Росія). Вид занесений до Червоного списку МСОП як «вид із найменшим ризиком».

Раніше в Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику помітили дикого кабана та оленів, які вплав долали річку Прип'ять. У цій же річці фіксували й інших плавців — єнотоподібного собаку та лося. За словами фахівців, літо минуло й вода стає дедалі холоднішою, тож сезон запливів, імовірно, добігає кінця.