Китайські дослідники описали концепцію танка з ядерним реактором і рейкотроном

Дослідження підготували фахівці Першої машинобудівної групи Внутрішньої Монголії та Пекінського технологічного інституту. Фінансування надала Національна ключова лабораторія проєктування та інтегрованого виробництва спеціальних транспортних засобів. У доступних матеріалах немає підтвердження, що Китай замовив створення повноцінного прототипу.

Концепція описує кілька послідовних етапів. До 2035 року пропонується випробувати рейкотрон на наявних танкових платформах: енергію має забезпечувати дизель-генератор потужністю близько 1500 кінських сил разом із суперконденсаторами та маховиками. У цій конфігурації гарма має отримувати до 10 мегаджоулів на постріл, що пов'язують із дальністю близько 150 кілометрів.

До 2045 року дослідники пропонують збільшити енергію пострілу до 20 мегаджоулів і дальність приблизно до 300 кілометрів. На цьому етапі ядерний реактор також не передбачений: живлення має забезпечувати дизельний генератор потужністю близько 2000 кінських сил, а накопичувачі — компенсувати короткочасні пікові потреби рейкотрона.

Лише у другій половині XXI століття концепція передбачає рейкотрон з енергією пострілу близько 50 мегаджоулів, розгоном снаряда до приблизно 3,5 кілометра на секунду та заявленою дальністю до 450 кілометрів. Саме тут з'являється реактор із рідкометалевим теплоносієм потужністю близько 10 мегаватів, який має поміститися в об'ємі до двох кубічних метрів.

Заявлені 450 кілометрів є розрахунковим показником, а не результатом випробувань. Для такої дальності потрібен керований політ снаряда на великій відстані, що переводить питання у сферу високоточних боєприпасів. У самому дослідженні йдеться про необхідність подальших багатофізичних розрахунків і випробувань на рівні всієї машини.

Найскладнішою частиною залишається компактне ядерне енергоживлення: потрібно захистити екіпаж від радіації, забезпечити безпечну експлуатацію під час руху та бойових навантажень і інтегрувати систему в корпус. Сам принцип електромагнітного розгону снаряда фізично реальний, але перетворення лабораторної технології на надійну компактну систему для бронетехніки залишається відкритим питанням.