МАГАТЕ передало питання Ірану до Ради Безпеки ООН уперше за 20 років

За резолюцію проголосували 23 з 35 держав-членів Ради керуючих МАГАТЕ. Голосування пройшло у штаб-квартирі агентства у Відні. Проти висловилися Китай, Росія та Нігер, вісім країн утрималися, ще одна держава не брала участі через заборгованість. Про результати закритого засідання повідомили дипломати на умовах анонімності.

Проєкт резолюції внесли Сполучені Штати, Велика Британія, Франція та Німеччина. Причиною стало багаторічне розслідування походження слідів урану, виявлених інспекторами на незадекларованих об'єктах. Західні посадовці припускають, що ці сліди можуть указувати на таємну програму створення ядерної зброї в Ірані до 2003 року. Тегеран ці твердження заперечує і наполягає на мирному характері своєї атомної програми.

У тексті резолюції генерального директора МАГАТЕ Рафаеля Гроссі просять передати занепокоєння агентства Раді Безпеки та Генеральній Асамблеї ООН відповідно до статуту МАГАТЕ. Документ також повторює вимогу до Ірану невідкладно усунути порушення попередніх домовленостей і вжити заходів, які МАГАТЕ вважає необхідними для підтвердження того, що ядерні матеріали не перенаправляються на інші цілі.

Ідею передати справу Ірану до Ради Безпеки розглядали з червня 2025 року. Тоді Рада керуючих МАГАТЕ офіційно визнала, що Іран не виконує зобов'язань у сфері нерозповсюдження ядерної зброї, назвавши причиною недостатню співпрацю Тегерана з розслідуванням.

Посол Ірану при ООН у Відні Реза Наджафі відкинув резолюцію. Він назвав документ "політичним інструментом" і заявив, що рішення підриває довіру до незалежності, неупередженості та авторитету МАГАТЕ. За його словами, виконання зобов'язань щодо допуску інспекторів ООН до ядерних об'єктів зараз фактично неможливе через війну Ірану із США та Ізраїлем.

"Вони атакують ядерні об'єкти Ірану, що знаходяться під охороною, порушують нормальний процес перевірки, а потім використовують ці самі порушення як привід для прийняття резолюції на Раді керуючих МАГАТЕ", — заявив заступник міністра закордонних справ Ірану Казем Гарібабаді.

Після ударів Ізраїлю та США по іранських ядерних об'єктах під час 12-денної війни у червні 2025 року Тегеран не допускав інспекторів МАГАТЕ до постраждалих об'єктів. Агентство також не може перевірити стан запасів високозбагаченого урану Ірану після тих бомбардувань.

За даними МАГАТЕ, Іран має 440,9 кілограма урану, збагаченого до 60% — це за один технічний крок від рівня 90%, придатного для виробництва ядерної зброї. Рафаель Гроссі раніше попереджав, що такого запасу теоретично могло б вистачити на створення до десяти ядерних бомб, якщо Іран переведе програму у військовий формат, наголошуючи водночас, що наявність запасів не означає, що зброя вже існує.

Передача питання до Ради Безпеки ООН теоретично відкриває можливість нових санкцій і заморожування активів, проте ймовірність таких заходів невисока: Росія та Китай, союзники Ірану, мають право вето.