Всесвітній день моніторингу якості води: як працює система в Україні

Державний моніторинг вод складається з відбору проб, лабораторних досліджень і систематизації даних за річковими басейнами. Отримана інформація дає змогу контролювати й оцінювати екологічний та хімічний стан вод і на її основі розробляти плани управління річковими басейнами.

В Україні дослідження стану води виконують чотири основні лабораторії Держводагентства — Північного, Південного, Західного та Східного регіонів — і 22 регіональні. Усі вони мають акредитацію за стандартом ISO 17025.

Через війну охоплення моніторингу неповне: частина пунктів розташована у зонах бойових дій або під тимчасовою окупацією. Лабораторію моніторингу вод Східного регіону довелося релокувати зі Слов'янська до Полтави.

Згідно з програмою державного моніторингу вод, у 2026 році досліджується стан семи річкових басейнів — Дніпра, Дунаю, Дністра, Південного Бугу, Вісли, Дону та річок Причорномор'я. За моніторинг відповідають 586 пунктів підземних і 553 пункти поверхневих вод. Із них 43 пункти розміщені на транскордонних ділянках, а 142 — у місцях забору води для питних і побутових потреб населення.

Дослідження проб води передбачають виявлення та визначення концентрації 35–40 пріоритетних речовин. За цим показником Україна поступово наближається до Водної рамкової директиви ЄС, яка передбачає контроль за 45 речовинами.

"Для повної адаптації європейських підходів потрібні сучасне обладнання, кваліфіковані фахівці та подальше розширення акредитації лабораторій. Окремим нашим важливим завданням є створення єдиного підходу до консолідації даних про кількісні та якісні параметри водних ресурсів, які нині збирають різні державні органи", — зазначила заступниця міністра економіки та довкілля Ірина Овчаренко.