В Україні готують новий закон про батареї та відходи батарей

Про це повідомили в парламентському комітеті з питань екологічної політики та природокористування.

У комітеті пропонують розглядати майбутній закон про батареї як частину єдиної системи управління відходами. Для цього потрібні такі законотворчі кроки: зміни у Законі "Про управління відходами", куди пропонують вбудувати загальні вимоги та межі розширеної відповідальності виробника (РВВ); створення секторальних законів, де потрібно деталізувати спеціальні правила, а також особливості для окремих видів продукції; перегляд Закону "Про хімічні джерела струму" відповідно до європейських вимог.

За словами заступника міністра економіки Олександра Краснолуцького, вже до кінця 2027 року Україна зобов'язана виконати низку завдань у сфері управління відходами. Тож законопроєкт про батареї треба розробити й надати парламенту завчасно. Водночас він зауважив, що це буде зроблено після консультацій з бізнесом і громадськістю. Нагадаємо, таких обговорень не було за жодним із трьох законопроєктів щодо системи торгівлі викидами, які були зареєстровані на сайті Верховної Ради.

Закон про батареї є складовою частиною виконання євроінтеграційного бенчмарка за розділом 27 "Довкілля та зміна клімату". Основою для розробки документу залишається чинний Регламент (ЄС) 2023/1542, який замінив Директиву 2006/66/ЄС.

Поки робота над текстом ще триває, однак уже відомі ключові новації документа. Буде впроваджено п'ять категорій батарей у межах нової класифікації. Передбачені паспорти для LMT батарей, промислових батарей ємністю понад 2 кВт*год та батарей електричних транспортних засобів. Обов'язкові QR-коди мають забезпечувати доступ до інформації про виріб — паспорта, маркування, декларації про відповідність, звіту про належну обачність та інформації про поводження з відходами батарей.

Запланована дворівнева модель управління відходами: її загальні правила визначатиме Закон "Про управління відходами", а спеціальні — новий. Виробники зможуть виконувати зобов'язання в межах РВВ самостійно або через авторизовані організації.

Планується також запровадити норми європейського Регламенту, що стосуються збирання, приймання, оброблення і рециклінгу батарей. Зокрема йдеться про можливість створення добровільних пунктів збору та депозитних систем. Правила щодо повторного використання та відновлення матеріалів також будуть транспоновані з норм ЄС.

Окремими питаннями є технічне регулювання й адміністрування майбутньої системи, а також розбудова відповідної цифрової інфраструктури. Вони ще потребують вивчення.

Орієнтовно у жовтні-листопаді цього року зацікавлені сторони отримають робочу версію законопроєкту. Паралельно представники бізнесу та інші стейкхолдери вже можуть вивчати Регламент (ЄС) 2023/1542 та готувати свої пропозиції, зокрема щодо перехідних періодів і практичної реалізації.

Нагадаємо, за обсягами встановлення систем зберігання енергії Україна увійшла до п'ятірки лідерів Європи. Близько половини — це домашні батареї від 3 до 5 кВт*год. На обсяги накопичення в житловому сегменті значною мірою впливають і портативні зарядні станції потужністю від 0,6 до 2,5 кВт⋅год. Українці купують їх для автономного живлення під час вимкнень світла.