РВВ може дати Україні 16 млрд грн на переробку відходів щороку — експерт
Запровадження розширеної відповідальності виробника (РВВ) могло б щороку залучати в систему управління відходами до 16 млрд грн. Ці кошти платили б виробники та імпортери товарів у пакуванні, а не місцеві бюджети чи мешканці.
В Україні досі витрати на збір, сортування та переробку відходів пакування лягають на громади та населення. У Європейському Союзі цю відповідальність уже десятиліттями несуть виробники. Механізм РВВ здатен не лише розвантажити місцеві бюджети, а й дати поштовх економіці. Про це у своїй колонці для видання «Дзеркало тижня» розповів експерт з поводження з відходами Українського інституту майбутнього Олександр Лимар.
Наразі українці щороку платять за вивезення побутових відходів близько 10–12 млрд грн. Натомість, якби РВВ запрацювала на повну, виробники та імпортери, які вводять в обіг понад 2,5 млн тонн пакування на рік, мали б сплачувати до 16 млрд грн. Ці гроші, за словами експерта, пішли б на розвиток інфраструктури роздільного збору, сортування та переробки.
«Впровадження РВВ дасть можливість залучити в систему управління відходами додатковий фінансовий ресурс, який перевищуватиме нинішні платежі громадян за вивезення побутових відходів. Він буде спрямований на розвиток інфраструктури роздільного збирання, сортування та перероблення відходів, а не покриватиметься коштом місцевих бюджетів або додаткового навантаження на платників податків», — зазначив Лимар.
За оцінками експерта, країні потрібно збудувати понад 400 сортувальних станцій, встановити близько 110 тисяч контейнерів для роздільного збору, придбати спецтранспорт і розвинути переробні потужності. Загальний обсяг необхідних інвестицій — від 1,5 до 2,5 млрд євро. РВВ дозволила б залучити ці кошти з приватних джерел, не обтяжуючи бюджет.
Економічний ефект від упровадження системи може бути суттєвим. Лимар наводить розрахунки, згідно з якими РВВ здатна забезпечити додатковий приріст ВВП у 0,8–1,5%, що становить 2,5–5 млрд доларів, і створити до 80 тисяч робочих місць. Крім того, детінізація лише 5% ринку додасть до офіційного товарообігу близько 80 млрд грн, а фіскальні платежі зростуть приблизно на 35 млрд грн щороку.
Попри очевидні переваги, впровадження РВВ в Україні буксує вже понад 25 років. За словами експерта, реалізація законопроєкту застрягла на рівні Міністерства економіки та довкілля й екологічного комітету Верховної Ради. «Поки чиновники продовжують дискутувати, Україна щороку втрачає мільярди гривень потенційних інвестицій, десятки тисяч майбутніх робочих місць і можливість створити сучасну переробну промисловість. Водночас мільйони тонн цінних відходів продовжують захоронюватися на полігонах або працювати на економіки інших держав», — додав Лимар.
Нагадаємо, робочу версію законопроєкту «Про паковання та відходи паковання» презентували ще в лютому 2026 року. А в листопаді 2025-го стартував пілотний проєкт із впровадження РВВ — Міністерство економіки та довкілля підписало меморандуми про співпрацю з Асоціацією «РЕКОПАК» та Українською пакувально-екологічною коаліцією (УКРПЕК).
Читайте також
Ще в розділі «Екологія»
- ДТЕК запускає «Трек лелек»: за міграцією птахів можна буде стежити онлайн
- Ядерна загроза зростає: чому міжнародне право залишається головним запобіжником
- Дикі корови Чорнобиля щодня повертаються на старе подвір'я господарів
- Як повідомити про екологічні злочини: інструменти та контакти
- Кропив'янку рябогруду помітили у Чорнобильській зоні



