ООН: світ не виконує 22 з 23 цілей з охорони природи до 2030 року
Людство не зможе досягнути мети зі збереження біорізноманіття до 2030 року. Країни не виконали щонайменше 22 з 23 цілей Куньмінсько-Монреальської угоди, яку називають «паризькою угодою про природу».
Проект глобальної доповіді Конвенції ООН про біологічне різноманіття свідчить, що держави не досягають поставлених цілей. Документ уже пройшов експертну оцінку і після технічного доопрацювання буде представлений на саміті COP17 у жовтні у Вірменії.
У 2022 році в Монреалі майже всі країни світу погодилися дотримуватися 23 цілей GBF до 2030 року. Однак лише 45% держав вчасно подали національні звіти, які є основою для глобального аналізу. За попередніми оцінками ООН, жодна з цілей не має позитивної динаміки через брак амбіцій та практичної реалізації заходів.
Досягнення кожної цілі оцінюється від 0 до 1. Високий бал отримала лише ціль №8 — мінімізація впливу зміни клімату на біорізноманіття через пом’якшення наслідків та адаптацію. У національних звітах країни пояснювали прогалини нестачею фінансових ресурсів, технологічного розвитку або наукової співпраці.
«Ці бар'єри можуть призвести до нерівномірних можливостей і спричинити певні технічні й фінансові обмеження для всіх сторін, а особливо для країн, що розвиваються. Цілком імовірно, що ці обмеження є ще нагальнішими для найменш розвинених країн і малих острівних держав, що розвиваються», — йдеться у доповіді ООН.
Однією з ключових цілей GBF є третя — захист 30% суші та моря Землі. Звіт фіксує певний прогрес у розширенні охоронюваних територій, особливо морських та прибережних, але його недостатньо для досягнення всіх аспектів мети. В ООН також відзначають низьку якість моніторингу та звітності.
Ціль №2 передбачає відновлення щонайменше 30% сухопутних і морських територій до 2030 року. Зусилля в цьому напрямі розширюються, але виконання поточних зобов’язань залишається вкрай низьким. Щодо цілі №18 — обмеження фінансової підтримки шкідливих галузей — країни досягли прогресу в оцінці та інвентаризації субсидій, однак дані неповні, а визначення «шкідливого» досі не узгоджено.
Інші цілі — боротьба із забрудненням, інвазійними видами, фінансування корисних ініціатив, обмін генетичними ресурсами — також демонструють частковий, але недостатній прогрес.
Читайте також
Ще в розділі «Екологія»
- Атомне бомбардування Хіросіми створило невідомий раніше сплав
- Держрибагентство нагадало норми вилову риби для любителів
- Екоактивісти просять заблокувати законопроєкт про полювання № 15431
- Великий Супій на Київщині: озеро врятують від висихання
- РВВ може дати Україні 16 млрд грн на переробку відходів щороку — експерт
