В Оук-Рідж надрукували сталевий корпус реактора трьома роботами

Демонстраційний корпус має висоту близько 0,9 метра та довжину 1,5 метра. Його надрукувала система MedUSA з трьома роботизованими маніпуляторами, які пошарово наносили розплавлений метал і сформували конструкцію зі складною куполоподібною геометрією.

Такий метод має замінити традиційне виготовлення корпусів реакторів, що потребує великих металевих поковок і зварювання. У США потужності для виробництва подібних великогабаритних деталей обмежені, через що необхідні компоненти можуть доводитися чекати тривалий час.

Презентацію провели під час Materials and Manufacturing Innovation Days у ORNL. У заході взяли участь понад 350 представників промисловості, енергетики, технологічного сектору та державних структур, які обговорювали швидше впровадження нових виробничих технологій.

Ще один зразок — великий захисний елемент для контейнерів із відпрацьованим ядерним паливом. Його створили разом з Університетом штату Мен із полімерного матеріалу, армованого скловолокном. Конструкція призначена для захисту контейнерів під час транспортування і може замінити традиційні дерев'яні рішення.

Директор Manufacturing Demonstration Facility Раян ДеХофф зазначив, що лабораторія прагне враховувати потреби виробників і вимоги ланцюгів постачання вже на етапі досліджень. За його словами, це має прискорити перехід розробок із лабораторії у промислове виробництво.

Окреме питання — сертифікація надрукованих деталей. Сам факт виготовлення компонента методом 3D-друку не означає, що його можна застосовувати в реальному ядерному обладнанні.

Для прискорення цього процесу ORNL разом із Національною лабораторією Айдахо почала спільну роботу над стандартизацією цифрових методів перевірки. Планується використовувати датчики в реальному часі, машинне навчання та алгоритми виявлення дефектів безпосередньо під час друку. Мета — отримувати дані для сертифікації 3D-друкованих компонентів ядерної та енергетичної галузей за місяці, а не за роки.