Комітет ВР знайшов невідповідності праву ЄС у трьох законопроєктах про СТВ

Розгляд відбувся на засіданні комітету 1 вересня. Висновки щодо трьох документів займають 11, 7 і 6 сторінок відповідно, але за змістом майже однакові: жоден із проєктів комітет не визнав найкращим чи повністю відповідним європейському законодавству. Проєкти № 15386 та № 15386-1 потребують «суттєвого доопрацювання», № 15386-2 — «доопрацювання».

Аналіз орієнтувався на Директиву 2003/87/ЄС про систему торгівлі квотами на викиди парникових газів у межах ЄС та Делегований регламент Комісії (ЄС) 2023/2830.

Одне з головних зауважень — посилання авторів проєктів № 15386 і № 15386-2 на Регламент Комісії (ЄС) № 1031/2010 щодо аукціонів квот, який втратив чинність наприкінці 2023 року. У комітеті зазначили: «Зазначений Регламент втратив чинність і був замінений Делегованим регламентом комісії (ЄС) 2023/2830». У проєкті № 15386-1 цього недоліку немає, натомість відсутня стаття 21 — після статті 20 одразу розміщено статтю 22, хоча статті 19 і 26 відсилають до неї як до норми про придбання квот на аукціоні.

Ще одна суперечність стосується ціноутворення. Проєкти пропонують мінімальну й максимальну граничні ціни, які встановлюватиме адміністратор або компетентний орган. У ЄС ціна формується за результатами аукціону, а для згладжування коливань діє резерв стабільності ринку (MSR), який вилучає частину квот з обігу або повертає їх за наперед прописаними правилами. Українські документи передбачають створення такого резерву, але не прописують конкретних порогів, формул та обсягів — рішення ухвалюватиме адміністратор.

Комітет також вказав на розбіжності в організації аукціонів. У проєктах аукціонну платформу визначено як автоматизовану систему для електронних торгів, тоді як у праві ЄС це публічний або приватний суб'єкт, призначений виконувати функції за Регламентом (ЄС) 2023/2830. Не розмежовано аукціоніста, який продає квоти від імені держави, та аукціонну платформу. Неврегульованими залишилися порядок допуску й перевірки учасників, правила подання, зміни та відкликання заявок, алгоритм клірингової ціни, розподіл квот між покупцями, передавання придбаних квот, запобігання відмиванню коштів, підстави для скасування аукціону та нагляд за роботою платформи.

Строки дії квот у запропонованих моделях також не збігаються з європейськими: квоти першої фази діятимуть до визначеної дати наступного року, другої — до трьох років або до завершення фази. «Такий підхід обмежує можливість перенесення квот між роками та не відповідає статті 13 Директиви 2003/87/ЄС», — констатували в комітеті. У ЄС квоти, випущені з 2013 року, безстрокові.

Не пройшла перевірку й система відповідальності. За правилами EU ETS штраф за непогашені квоти становить €100 за кожну тонну CO₂-еквівалента, інформацію про порушників оприлюднюють, а борг не зникає. Українські проєкти пропонують інші розміри штрафів, не прив'язані до європейської ставки, та додатковий строк для виконання зобов'язання без санкції. Водночас, за словами фахівців, держава досі не опрацьовує повно і своєчасно звітність із моніторингу, звітності та верифікації викидів (МЗВ), яка є простішою за документацію СТВ.

Комітет відзначив і позитивні напрацювання проєктів № 15386-1 та № 15386-2: ширше охоплення джерел викидів і поступове запровадження повної вуглецевої ціни. «Поетапне запровадження фінансових зобов'язань, прив'язане до завершення воєнного стану та періоду відновлення, дає підприємствам додатковий час для адаптації й екологічної модернізації. Механізм добровільних внесків CBAM із цільовим спрямуванням коштів на декарбонізацію може сприяти збереженню інвестиційних ресурсів підприємств і зменшенню різкого фінансового навантаження», — впевнені в комітеті. Позитивно оцінили й намір урегулювати окремим законом український аналог CBAM для імпортних товарів.

Голова Комітету промислової екології та сталого розвитку Європейської Бізнес Асоціації Станіслав Зінченко зазначив: «Насправді номер законопроєкту щодо НСТВ не має значення, якщо описана у ньому система буде робочою та акцептованою Єврокомісією». Він наголосив, що першочергова мета запуску СТВ для України — доступ до європейської системи фінансування модернізації через фонди ЄС, а також потреба прописати прозорі механізми фінансування, які виключають корупційний складник.

Україна зобов'язалася наблизити кліматичне законодавство до права ЄС і запровадити торгівлю квотами на викиди ще в Угоді про асоціацію, яка набула чинності 9 років тому. Реальна законотворча активність почалася після того, як кліматичні реформи потрапили до умов фінансової підтримки за програмою Ukraine Facility.