У Чорнобильському заповіднику виявили сліди бурого ведмедя

Фахівці заповідника зазначають, що відбитки лап є одним із ключових свідчень присутності великих ссавців. За характером слідів, їхніми розмірами, формою та особливостями ходи можна визначити вид тварини, напрямок її руху, а за сприятливих умов — і окремі риси поведінки.

«Відбитки лап - один із важливих доказів присутності великих ссавців. За характером слідів, їхніми розмірами, формою та особливостями ходи фахівці можуть визначати вид тварини, напрямок її руху та, за сприятливих умов, оцінювати окремі особливості її поведінки. Для території заповідника такі спостереження особливо цінні», — наголошують у заповіднику.

Бурий ведмідь уже неодноразово потрапляв до поля зору дослідників у Чорнобильській зоні — як за слідами та іншими ознаками життєдіяльності, так і за допомогою фотопасток. Ці дані доповнюють багаторічні спостереження за великими хижаками та дають змогу краще зрозуміти особливості їхнього поширення, переміщення й використання різних типів оселищ на території зони відчуження.

Бурий ведмідь — найвідоміший представник своєї родини, один із найбільших наземних хижаків світу й найбільший хижак фауни України. Він має міцний кремезний тулуб із високою холкою, масивну голову з невеликими вухами та очима, сильні лапи з великими невтяжними кігтями довжиною 8–15 см. Шерсть густа, зазвичай рівномірно забарвлена або з потемнінням основного кольору на морді та лапах.

Вид утворює кілька підвидів (географічних рас), які відрізняються розмірами й забарвленням. Середня вага становить 200–250 кг. Найдрібніші особини живуть у Європі, найбільші — на Алясці та Далекому Сході Росії — важать 500 кг і більше. Найбільший ведмідь, спійманий на острові Кадьяк для Берлінського зоопарку, важив 1134 кг. Довжина європейського бурого ведмедя зазвичай становить 1,2–2 м при висоті в холці близько 1 м і масі від 100 до 400 кг. Гризлі помітно більші — деякі особини, ставши на задні лапи, сягають зросту 2,8–3 м.

Попри статус хижака, не всі ці тварини полюють на велику здобич — лосів, кабанів, оленів. Основний мисливський прийом бурого ведмедя — підстерігання жертви в засідці з наступним швидким ривком із відстані кількох десятків метрів. Водночас ведмідь може переслідувати жертву й на значно більшій відстані. Переважно ж він живиться ягодами, плодами, горіхами, зеленими рослинами, комахами та їхніми личинками, рибою, падлом. Полюбляє мед, який добуває з гнізд диких бджіл, а також може розорювати пасіки.

В Україні бурий ведмідь водиться в Карпатах, поодинокі заходи іноді реєструють на півночі Чернігівської та Сумської областей, куди заходять хижаки невеликої сталої популяції, що існує в Брянських лісах (Росія). Вид занесений до Червоного списку МСОП як «вид із найменшим ризиком».

Раніше в Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику помітили дикого кабана та оленів, які вплав долали річку Прип'ять. У річці також фіксували єнотоподібного собаку та лося. За словами фахівців, літо минуло, вода стає дедалі холоднішою, тож сезон запливів, імовірно, добігає кінця.