Румунія зупиняє останній реактор АЕС через обміління Дунаю

13 серпня у Румунії стартувала процедура відключення від енергосистеми останнього діючого реактора Чернаводської атомної електростанції. Причина — критичне обміління Дунаю, вода якого використовується для охолодження обладнання.

Станція має два реактори потужністю по 706 МВт. Перший енергоблок зупинили наприкінці липня через аналогічну проблему. У нормальному режимі обидва реактори забезпечують приблизно 20% електроенергії країни.

Для компенсації втрати атомної генерації Румунія запустила вугільну електростанцію потужністю 330 МВт, а також планує наростити виробництво на вітрових та гідроелектростанціях. Країна може збільшити імпорт електроенергії, оскільки пропускна здатність транскордонних мереж сягає близько 4000 МВт.

Уряд підготував механізм поетапного обмеження постачання для промислових споживачів у разі погіршення ситуації. Населення закликають добровільно зменшити споживання електрики у вечірні години пікового навантаження.

Перед зупинкою реактора влада намагалася запобігти кризі: проводилися підриви кам'яних перешкод, поглиблення русла та використання барж із камінням для перенаправлення потоку води до станції. Ці заходи виявилися недостатніми.

Подібна проблема постала перед Угорщиною. АЕС «Пакш» із чотирма реакторами загальною потужністю близько 2000 МВт забезпечує приблизно третину електроенергії країни. Через низький рівень води станція працює лише на трохи більше ніж 10% потужності.

Угорський уряд реалізує проєкт спорудження порога на дні Дунаю поблизу АЕС. Планується використати близько 145 тисяч кубометрів каміння, що має підняти рівень води приблизно на метр. Також готуються дві 80-метрові баржі, які можуть бути затоплені для додаткового підйому води біля охолоджувальних насосів ще на 20 сантиметрів.

Вартість екстрених робіт оцінюється у 6 мільярдів форинтів. Тривала робота АЕС на зниженій потужності може коштувати економіці до 50 мільярдів форинтів щомісяця.

Спека та посуха одночасно впливають на атомну та гідроенергетику регіону, змушуючи країни збільшувати імпорт, обмежувати споживання та застосовувати нестандартні рішення для підтримки генерації.