Ядерна загроза зростає: чому міжнародне право залишається головним запобіжником

Світ зіткнувся з безпрецедентною ядерною загрозою: дев'ять держав сукупно мають понад 12 200 боєголовок, загальна потужність яких перевищує 145 тисяч бомб, скинутих на Хіросіму. Близько 9 000 боєголовок перебувають на військовій службі, зокрема приблизно 2 000 американських і російських — у надзвичайно високій бойовій готовності. Рішення про їх запуск президенти США та РФ можуть ухвалювати лише за чотири-вісім хвилин після ймовірної атаки.

Усі дев'ять ядерних держав модернізують або розширюють свої арсенали. Китай за кілька років подвоїв кількість боєголовок до майже 600 та розширив парк засобів доставки. Водночас риторика президента Росії Володимира Путіна про можливість застосування ядерної зброї посилює побоювання щодо послаблення багаторічного табу.

Ключові угоди, зокрема Договір про протиракетну оборону та Договір про ліквідацію ракет середньої та меншої дальності, вже втратили чинність. Після завершення у лютому 2026 року дії New START США та Росія вперше за понад пів століття залишаться без обмежень на стратегічні ядерні сили. Сумніви щодо надійності американських гарантій безпеки спонукають Південну Корею, Японію та частину європейських країн обговорювати створення власного ядерного потенціалу.

Міжнародне право залишається ключовим запобіжником. Консультативний висновок Міжнародного суду ООН від 1996 року визначив, що погроза або застосування ядерної зброї загалом суперечить нормам міжнародного гуманітарного права. Додаткові обмеження встановлюють Статут ООН, міжнародне кримінальне право та норми щодо захисту довкілля. Водночас міжнародне право перебуває під значним тиском: президент США Дональд Трамп заявляв, що йому «не потрібне міжнародне право», а єдиними обмеженнями назвав власну мораль і розум.

Нові виклики створюють системи подвійного призначення, гіперзвукова зброя, автономні системи та кіберзагрози, щодо яких багатосторонні домовленості ще не сформовані. Водночас регіональні зони, вільні від ядерної зброї, у Південно-Східній Азії, Латинській Америці, Африці та Антарктиці зберігають чинність.