Прем'єр Угорщини критикує угоду з «Росатомом» щодо АЕС «Пакш»

14 серпня 2026, 03:57 ·383 слівредакція

Прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр засумнівався в доцільності угоди з російською корпорацією «Росатом» про розширення АЕС «Пакш», укладеної за часів Віктора Орбана. Приводом стали рекордне падіння рівня води в Дунаї та скорочення виробництва електроенергії на станції.

Петер Мадяр, прем'єр-міністр Угорщини, критично оцінив угоду з російською держкорпорацією «Росатом» щодо розширення атомної електростанції «Пакш». Договір був підписаний урядом Віктора Орбана, який називав цей проєкт «угодою століття».

Причиною перегляду став вплив спеки та посухи на роботу станції. Рівень води в Дунаї впав до рекордних позначок, через що виробництво електроенергії на АЕС, яка зазвичай забезпечує близько третини потреб країни, скоротилося до трохи більш ніж 10%.

За словами Мадяра, рішення про будівництво нових блоків ухвалювали без урахування екологічних змін. Він наголосив: «Ці плани були прийняті, незважаючи на те, що атомні електростанції, які не працюють із замкнутою системою охолодження та настільки піддаються впливу навколишнього середовища, у світі більше не будуються».

Генеральний директор «Росатому» Олексій Ліхачов заявив, що компанія дотримується графіка будівництва двох нових реакторів. За його даними, підготовка бетону для 5-го енергоблоку завершена на понад 80%, роботи на 6-му блоці тривають, а компоненти вже виготовляються. Ліхачов стверджує, що готовий до діалогу та не отримував запитань від нового угорського уряду.

Мадяр заперечив ці твердження. Він нагадав, що за контрактом від 2014 року об'єкт «Пакш II» мав запрацювати ще у 2024 році. Угорщина вже витратила близько 1000 млрд форинтів (2,8 млрд євро), а на майданчику збудовані лише склади та два котловани. Уряд проводить повний аудит проєкту, включаючи аналіз фінансування та систем охолодження.

Проблеми через низький рівень Дунаю виникли й у Румунії. 13 серпня через брак води для охолоджувальних насосів повністю зупинили другий реактор на АЕС «Чернавода». У липні в румунській частині річки зафіксували найнижчий рівень за 30 років — близько 1700 кубометрів на секунду проти середнього показника 4700 кубометрів. Наприкінці липня угорська станція «Пакш» також могла повністю припинити роботу через падіння рівня води, яка наближалася до позначки всмоктувальних патрубків насосів.