Харківські волонтери очищають малі річки Жихор і Немишлю
У Харкові місцеві ініціативи відновлюють малі річки Мокрий Жихор та Немишлю, які десятиліттями залишалися замуленими й засміченими. Активісти просять міську владу підтримати чистоту та надати прибраним територіям статус лісопаркових зон.
Річка Малий Жихор бере початок поблизу житлового масиву ХТЗ і впадає в Уду. На її березі розташовані десять каптованих джерел, які на початку повномасштабної війни стали джерелом води для місцевих мешканців. Того ж 2022 року пенсіонерка Галина Краснобрижа взялася дослідити стан берегів і, за її словами, була вражена обсягами сміття, яке скидали до яру протягом десятиліть.
Спершу волонтери чистили русло, але течія приносила нові відходи, тож довелося взятися за схили. Наразі пройдено 650 метрів, до джерела залишається ще 150 метрів — за оцінкою пані Галини, це приблизно рік роботи. Серед витягнутого — старі дивани, холодильники, керамічна плитка та кілька сотень автопокришок, які використовували для переходу через річку. Загалом із берегів уже зібрали понад 6300 мішків сміття.
Попри те, що річка відсутня в державному водному кадастрі, заміри Держекоінспекції засвідчили відповідність води нормам річкової. У Держагентстві водних ресурсів жінці відповіли, що опікуватися малими річками має місцева влада, але тривала переробка реєстру після радянського періоду залишила Жихір поза увагою. Довжина річки становить 16 км.
Окрім прибирання, активісти розчистили чагарники та проклали стежки з містками. Місцеві підлітки облаштували велотрасу й долучалися до прибирання. Галина Краснобрижа зауважує, що тепер на берегах з'явилася трава, якої раніше не було через шар сміття.
Інша мала річка — Немишля — розглядається як потенційний маршрут для сплавів на байдарках. Харків'янин Ігор Удовіков, який має 40 років досвіду спортивного туризму, просуває проєкт "Харківська Венеція". У 2018 році під час першої презентації ідея не здобула підтримки. У 2021 році він здійснив експериментальний прохід байдаркою: через запруди близько половини маршруту довелося долати пішки, але для байдарки достатньо 40 см глибини.
За словами Удовікова, його мета — перетворити річку на рекреаційну зону зі стежками та велодоріжками, а байдарки стануть родзинкою. Навіть якщо обмежитися відпочинковою зоною, це краще, ніж звалище, наголошує він. Для подальшого розвитку проєкту, який торік представили міському голові, потрібні очищення дна та залучення гідрогеологів і проєктантів.
Волонтери Мокрого Жихоря 1 вересня звернулися до міської ради з проханням надати прибраній території статус лісопаркової зони та передати її комунальникам. Галина Краснобрижа підкреслила, що капітальних вкладень не потрібно: достатньо стежок, без лавочок, смітників і асфальту, аби зберегти природний вигляд і мікроклімат.
Масштабної ревіталізації великих річок у Харкові не проводили ніколи — комунальні служби опікуються переважно окремими зонами відпочинку та центральною набережною. Волонтери наголошують, що без постійної підтримки чистоти їхні зусилля можуть зійти нанівець.
Тим часом на розчищення річки Інгулець під Кривим Рогом виділять понад 600 млн грн. Цього року українські річки критично обміліли, подекуди нижче історичного рівня маловоддя, а для 300 суб'єктів господарювання обмежили норми водозабору.
Читайте також
Ще в розділі «Ядерна безпека»
- Удар дрона біля ЗАЕС: загиблий і 15 поранених, МАГАТЕ відреагувало
- КНДР відкинула заклики МАГАТЕ до денуклеаризації: ядерний статус незмінний
- ЗАЕС понад тиждень без зовнішнього живлення — МАГАТЕ
- На Хмельниччині мисливці порушують закон із перших днів сезону
- МАГАТЕ вперше перевірило незадекларовані ядерні об'єкти Сирії






