НСТВ в Україні: порівняння чотирьох законопроєктів

17 серпня 2026, 09:00 ·1079 слівредакція

В Україні на розгляді перебувають чотири законопроєкти про Національну систему торгівлі квотами на викиди парникових газів (НСТВ). Вони суттєво різняться за моделлю управління, розподілом коштів і підходами до підтримки бізнесу.

У Верховній Раді зареєстровано чотири законопроєкти щодо запровадження НСТВ: один від Мінекономіки та три депутатські ініціативи (№ 15386, № 15386-1, № 15386-2). Документи мають суттєві відмінності у ключових питаннях.

Найбільша розбіжність стосується органу, який керуватиме системою. Три законопроєкти (крім № 15386) передбачають окремого адміністратора — юридичну особу публічного права, що реєструватиме учасників, вестиме реєстр і перевірятиме зобов'язання. Мінекономіки формуватиме політику, а НКЦПФР наглядатиме за ринком. У проєкті № 15386 функції адміністратора, формування політики та контролю за квотами отримує Держенергоефективності, а доходи акумулюватиме підпорядкований йому Фонд декарбонізації. № 15386-2 пропонує проміжний варіант: Мінекономіки відповідає за дозволи, а Держенергоефективності — за ринок і фінансові потоки.

Стосовно надходжень від продажу квот, міністерський проєкт і № 15386-1 передбачають створення нового цільового фонду. Натомість № 15386 і № 15386-2 спрямовують кошти до чинного Фонду декарбонізації та енергоефективної трансформації, який раніше критикували за витрати на цілі, далекі від декарбонізації. Розрізняється й обсяг державної підтримки: № 15386 дозволяє покрити до 10% вартості проєкту, міністерський варіант і № 15386-2 — до 30%, а № 15386-1 для окремих інновацій передбачає фінансування до 60–100%.

Питання безоплатних квот врегульовано по-різному. № 15386 дозволяє безоплатний розподіл уже на другій фазі для підприємств із ризиком втрати конкурентоспроможності. Міністерський проєкт і № 15386-2 передбачають його лише після інтеграції з EU ETS, а № 15386-1 не згадує про безкоштовні квоти взагалі. Водночас три законопроєкти (крім № 15386) пропонують механізм декарбонізаційних сертифікатів, що дозволяє підприємствам зменшити зобов'язання до 90% за рахунок власних інвестицій у схвалені проєкти.

Окремо стоїть питання податку на CO₂. Міністерський проєкт, № 15386 і № 15386-2 доручають Кабміну підготувати зміни до Податкового кодексу, щоб уникнути подвійної плати. У № 15386-1 це питання не врегульовано. Остаточний вибір парламенту визначить, хто контролюватиме вуглецевий ринок, чи отримає бізнес фінансування на модернізацію та чи визнає ЄС українську систему.