Ліза Мейтнер: відкриття поділу ядра, Нобелівська премія без неї та елемент її імені

У 1930-х роках Берлін був одним із центрів квантової фізики та радіохімії. В Інституті кайзера Вільгельма працював науковий тандем — Ліза Мейтнер та хімік Отто Ган. Ган був експериментатором, Мейтнер — фізикинею-теоретикинею, яка пояснювала результати дослідів.

Через єврейське походження Мейтнер у 1938 році мусила виїхати з Німеччини до Швеції. З собою вона взяла кілька марок і діамантову каблучку, яку дав їй Ган на випадок потреби підкупити прикордонників. Зі Стокгольма вона продовжувала керувати експериментами Гана через листування.

Наприкінці 1938 року Ган з асистентом опромінили уран нейтронами. Замість важчих елементів вони виявили барій, майже вдвічі легший за уран. Ган звернувся до Мейтнер по фізичне пояснення.

Відповідь вона знайшла під час різдвяних канікул у шведському Кунгельві разом із племінником, фізиком Отто Робертом Фрішем. Під час прогулянки засніженим лісом вони зробили розрахунки на клаптиках паперу. Застосувавши краплинну модель ядра Нільса Бора, Мейтнер дійшла висновку, що ядро урану розірвалося навпіл, як крапля води. Вона вирахувала, що процес вивільняє колосальну енергію — це узгоджувалося з формулою Ейнштейна E=mc².

У січні 1939 року Ган опублікував результати експерименту без Мейтнер у співавторах. Як зазначається, тоді це могло бути зумовлено страхом перед нацистським режимом: публікація разом з єврейкою-емігранткою загрожувала його кар'єрі.

У 1944 році Нобелівську премію з хімії за відкриття розщеплення важких ядер присудили лише Отто Гану. У своїй промові він не згадав про внесок Мейтнер, а згодом роками твердив, що відкриття було суто хімічним досягненням. Нобелівський комітет з хімії, за наявними даними, не оцінив міждисциплінарний характер відкриття й проігнорував фізичне обґрунтування. Серед інших чинників називають сексизм академічної спільноти того часу та політичні інтриги в самому комітеті. Мейтнер номінували на Нобелівську премію 48 разів, але вона її не отримала.

Після війни Мейтнер відмовилася долучатися до Мангеттенського проєкту зі створення американської атомної бомби. Її слова: "Я не матиму нічого спільного з бомбою!" Вона померла у 1968 році.

У 1982 році в Центрі досліджень важких іонів (GSI) у Дармштадті синтезували 109-й елемент періодичної системи. У 1997 році Міжнародний союз теоретичної та прикладної хімії (IUPAC) офіційно затвердив його назву — мейтнерій (Meitnerium, символ Mt).

Мейтнер стала першою і станом на сьогодні єдиною жінкою, на честь якої ексклюзивно названо хімічний елемент: кюрій названий на честь обох подружжя Кюрі, а інші елементи з жіночими іменами походять від міфологічних персонажів. Свого визнання вона не застала.