Дунай обмілів до рекордних рівнів: ризики для України
Рекордне обміління Дунаю, що спричинило зупинку енергоблока АЕС у Румунії, загрожує судноплавству, водопостачанню та енергетиці країн басейну, зокрема й Україні. Рівень води на окремих ділянках річки сягнув історичних мінімумів.
13 серпня у Румунії контрольовано зупинили другий енергоблок АЕС «Чернаводе» через значне падіння рівня води в Дунаї. Станція припинила постачати електроенергію в мережу, після чого країна почала імпортувати електроенергію. Терміни відновлення роботи блока залежатимуть від динаміки рівня річки.
За словами кандидата геологічних наук, ученого секретаря Інституту геологічних наук НАН України Руслана Гаврилюка, у Рені на пункті спостережень, що працює з 1880 року, зафіксували найнижчий рівень води за всю історію вимірювань. Поблизу Будапешта, Белграда та Нового Сада рівень води знизився приблизно на два метри. У водосховищі «Залізні ворота» падіння менш помітне через регулювання стоку, однак нижче за течією дефіцит води посилюється.
Витрата води біля АЕС «Чернаводе» нині становить близько 1,5 тисячі кубометрів за секунду. Для порівняння, на початку весни цей показник сягав восьми тисяч, а нормальне значення — близько шести тисяч кубометрів за секунду. Таким чином, витрата води зменшилась у три-чотири рази.
Причини обміління — тривала спека та дефіцит опадів у Європі. Від високих температур постраждали не лише Іспанія, Італія чи Греція, а й Франція та південь Німеччини, зокрема регіон Шварцвальду, де бере початок Дунай. За словами Гаврилюка, посухи стають частішими й гострішими: якщо раніше подібні явища траплялися раз на десятиліття, то тепер протягом одного десятиліття спостерігають уже кілька таких випадків.
Природне середовище втрачає здатність накопичувати воду через знеліснення гірських масивів, втрату водно-болотних угідь та зниження рівня підземних вод. Річка дедалі більше залежить від поточних опадів: після дощів вода швидко надходить у річку і так само швидко йде далі. Дощі можуть тимчасово покращити ситуацію, але не усувають її причини.
Дунай проходить територією або кордонами десяти держав, його басейн охоплює 19 країн і площу понад 800 тисяч квадратних кілометрів, де проживають понад 80 мільйонів людей. Річка забезпечує водопостачання Белграда, Будапешта та Братислави через прибережні підземні водозабори. В Україні від подібної системи залежать Ізмаїл та Рені, тоді як Вилкове і Кілія використовують воду безпосередньо з Дунаю.
Гаврилюк наголошує, що вирішення проблеми потребує відновлення водно-болотних угідь та природної здатності ландшафтів затримувати опади. Європейський Союз поставив завдання до 2030 року відновити 25 тисяч кілометрів вільної течії річок. На думку науковця, Україні також доведеться переглянути ставлення до води, оскільки її дефіцит надалі може ставати дедалі відчутнішим.
Наприкінці липня обміління Дунаю вже створювало проблеми: у Румунії через мілководдя застрягали баржі та круїзні судна, нижче запланованого рівня працювала ГЕС «Залізні ворота». В Угорщині через падіння рівня річки виникла загроза зупинки АЕС «Пакш». 2 серпня румунські військові підірвали скельну ділянку на Дунаї, щоб збільшити приплив води до АЕС «Чернаводе», однак рівень води продовжив знижуватися. 11 серпня румунська сторона попередила про можливу зупинку блока, а 13 серпня його зупинили.
