У Чорнобилі помітили рідкісного птаха — кропив’янку рябогруду

Птаха виявили на території Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника. Цей вид веде вкрай обережний спосіб життя, майже весь час перебуваючи в густих заростях, тому побачити його в дикій природі вдається рідко.

Кропив’янка рябогруда віддає перевагу густим лісосмугам, чагарниковим заростям, узліссям і мозаїчним ділянкам, де кущі чергуються з відкритими просторами. Основу її раціону складають комахи, личинки, павуки та інші дрібні безхребетні. Наприкінці літа меню розширюється: птахи починають споживати ягоди, зокрема ожину та бузину, а також м’які плоди, які приносять пташенятам.

Спів кропив’янки — це серія мелодійних свистів і коротких уривчастих звуків. Птах може співати як на верхівці куща, так і в польоті. Тривожний сигнал «чек» дозволяє виявити присутність птаха навіть тоді, коли його самого не видно.

Гніздо кропив’янка влаштовує невисоко над землею, ховаючи його в густих гілках. Біля гнізда вона поводиться максимально насторожено: якщо відчує надмірне втручання людини, може назавжди залишити кладку.

За даними орнітологічної бази BirdDatabase, вага дорослої особини становить близько 22 грамів, довжина тіла — приблизно 15,5 сантиметра. Тривалість життя може сягати 12 років. Самці вирізняються яскраво-жовтою райдужкою ока, що надає їм пронизливого погляду, тоді як самки мають коричневе забарвлення. На гніздовій території птахи можуть піднімати пір’я на голові у вигляді гребінця та смикати хвостом угору й униз.

Самка відкладає від чотирьох до п’яти яєць. Насиджують кладку обоє батьків. Пташенята залишають гніздо через 10–12 днів після вилуплення, ще не вміючи літати, і ховаються в кущах ще близько шести днів до першої осінньої міграції. Кропив’янки часто облаштовують гнізда поруч із територіями сорокопудів, використовуючи цих агресивних птахів як захист від хижаків.