Чому країни не змогли домовитися на ядерній конференції – деталі
На головній оглядовій конференції Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ) у 2026 році учасники не змогли ухвалити фінальну декларацію. Причиною стали глибокі розбіжності з низки ключових питань, зокрема безпеки Запорізької АЕС та іранської ядерної програми.
Чотиритижнева оглядова конференція ДНЯЗ, яка завершилася в Нью-Йорку, вкотре продемонструвала, як важко країнам дійти згоди у світі, де зростає недовіра. Попри те, що договір лишається основою глобальної системи ядерної безпеки, цьогорічні переговори не принесли очікуваного підсумкового документа.
Головним каменем спотикання стала безпекова ситуація навколо Запорізької АЕС, яка перебуває під російською окупацією. Україна наполягала на конкретних згадках про станцію та принципи ядерної безпеки МАГАТЕ. Однак у пізніших редакціях проєкту декларації ці формулювання стали загальними, обмежившись згадками про атаки на мирні ядерні об'єкти. Як зазначає аналітикиня Валерія Хессе, "більшість держав визнавала, що атаки на мирні ядерні об'єкти створюють серйозні ризики. Проте вони не змогли домовитися, як саме відобразити цей принцип у підсумковому документі".
Іншим спірним питанням стала ядерна програма Ірану. У проєкті декларації висловлювалося занепокоєння тим, що Тегеран досі не розв'язав усі питання з МАГАТЕ. Іран категорично заперечував проти такого виокремлення та вимагав жорсткішого засудження атак на свої ядерні об'єкти.
Крім того, країни не змогли дійти згоди щодо прогресу у виконанні зобов'язань із роззброєння. Багато держав, які не мають ядерної зброї, висловлювали розчарування тим, що ядерні держави продовжують модернізувати свої арсенали. Також уперше з проєкту документа вилучили окремі формулювання щодо КНДР.
Попри провал консенсусу, експерти наголошують, що ДНЯЗ залишається ключовим елементом системи нерозповсюдження. "Якщо навіть без фінального документа ми краще зрозуміли, що відбувалося останніми роками, які проблеми накопичилися і над чим потрібно працювати в наступному оглядовому циклі, — це вже можна вважати успіхом", — зауважує Валерія Хессе.
Водночас аналітикиня звертає увагу на тривожний сигнал: "Майже до самого завершення держави переважно повторювали свої усталені позиції, а не шукали нові шляхи для компромісу". Це, на її думку, свідчить про кризу довіри, яка може підвищувати ризики ядерної ескалації в майбутньому.
