Україна укріплює Чорнобильську зону напередодні можливого повторного вторгнення РФ

·442 слівредакція
Україна укріплює Чорнобильську зону напередодні можливого повторного вторгнення РФ

Українські військові посилюють оборону в Чорнобильській зоні відчуження, готуючись до потенційного повторного вторгнення російських військ. Зокрема, тривають роботи з укріплення позицій та захисту від безпілотників.

У Чорнобильській зоні відчуження українська армія активно готується до будь-яких сценаріїв розвитку подій. На під'їздах до території облаштовані численні блокпости, а в піщаному ґрунті вириті траншеї, з яких насипані укріплення на перехрестях доріг. Під цими насипами розташовані новозбудовані оборонні галереї, для яких використовувалася деревина з місцевих соснових лісів.

Окрім того, на узбіччях шосе будівельники встановлюють високі металеві стовпи з натягнутими пластиковими сітками. Це зроблено для того, щоб у них заплутувалися безпілотники. Така тактика вже використовувалася на Донбасі. Відстань до Білорусі, яка не вступила у війну, становить лише 15 кілометрів, тому у разі зміни ситуації Чорнобиль може опинитися в зоні досяжності FPV-дронів.

Українські посадовці протягом останніх місяців попереджали про зростання ризику поширення війни на північ. У червні президент Володимир Зеленський вимагав від Білорусі вимкнути ретрансляційні станції, через які Росія керувала ударами по Україні. Білорусь цю вимогу виконала.

Також українці залатали отвір у металевій оболонці захисної арки над четвертим енергоблоком ЧАЕС, який утворився внаслідок удару російського безпілотника. Новий металевий лист відрізняється від решти конструкції відблиском на сонці. Арку насунули на руїни реактора у 2016 році, розраховуючи на 100 років служби, але через пожежу в лютому 2025 року мембрана всередині оболонки була знищена.

На відновлення об'єкта, за оцінками міністра закордонних справ Андрія Сибіги, потрібно близько 500 мільйонів євро. Міжнародні партнери вже оголосили про готовність виділити кошти, проєкт реалізовуватимуть спільно з Європейським банком реконструкції та розвитку. Асамблея донорів Рахунку міжнародного співробітництва спрямує 30 мільйонів євро на початкові роботи. Ці кошти підуть на інженерні рішення та закупівлю обладнання. Роботи мають завершити до 2030 року, оскільки існує ризик корозії металевих конструкцій.

Читайте також