Світ опинився на порозі нової ядерної гонки: чому це сталося

У лютому 2026 року завершилася дія договору New START, який обмежував стратегічні ядерні арсенали США та Росії. Угоду підписали у 2010 році президенти Барак Обама та Дмітрій Медведєв, а у 2021 році її продовжили за Джо Байдена. Таким чином, дві найбільші ядерні держави вперше з 1972 року не мають спільної угоди про контроль над озброєннями.

Президент США Дональд Трамп висловлював намір укласти нову угоду, вигіднішу для Вашингтона. Однак переговори ускладнюються через зміну глобального балансу сил: Китай, який має близько 600 ядерних боєголовок і продовжує нарощувати потенціал, не погоджується приєднатися до тристоронніх переговорів.

Невизначеність щодо американських гарантій безпеки підштовхує азійських союзників США до обговорення власних ядерних програм. У Південній Кореї майже 70% громадян підтримують створення національного ядерного арсеналу. Раніше така ідея вважалася маргінальною, але посилення ядерного потенціалу КНДР і сумніви в надійності американського «ядерного щита» змінили суспільну дискусію.

Японія офіційно зберігає три неядерні принципи — не володіти, не виробляти та не розміщувати ядерну зброю на своїй території. Водночас у країні активізувалися відкриті обговорення ядерної політики на тлі регіональних загроз.

Північна Корея, за оцінками, має близько 50 готових ядерних боєголовок і матеріали для виробництва ще приблизно 40. Після провалу переговорів із США у 2019 році діалог щодо денуклеаризації не поновлювався. У червні 2026 року КНДР показала новий об'єкт, який, на думку південнокорейських військових, може бути підприємством зі збагачення урану.

Прихильники «ядерного оптимізму» вважають, що поява власного ядерного потенціалу у Південній Кореї та Японії могла б створити баланс із Китаєм і Північною Кореєю. Противники попереджають, що більша кількість ядерних держав підвищує ризик помилки, неправильного розрахунку або випадкової ескалації.

Особливу небезпеку становлять короткі часові проміжки для ухвалення рішень: балістична ракета з КНДР або Китаю може досягти Вашингтона приблизно за 30 хвилин, а Сеул чи Токіо можуть опинитися під ударом менш ніж за 15 хвилин.

Масштабні переговори про ядерне роззброєння наразі малоймовірні. Експерти пропонують зосередитися на кроках, що знижують ризик випадкового конфлікту: попередження про випробування та запуски, обмін інформацією про арсенали, міжнародні інспекції та прямі канали зв'язку між військовими всіх ядерних держав.

Складністю такого підходу є фактичне визнання Північної Кореї ядерною державою, хоча це не обов'язково означало б юридичне визнання її програми чи відмову від вимоги денуклеаризації.

На початку 2026 року Bulletin of the Atomic Scientists встановив «Годинник Судного дня» на позначці 85 секунд до опівночі — найближче до символічної катастрофи за всю історію. Серед причин — завершення New START і брак міжнародного лідерства у питаннях ядерної безпеки.