Атомна бульбашка для Хмельницької АЕС: плани добудувати блоки обернулися скандалом

Розмови про завершення третього й четвертого енергоблоків на Хмельницькій АЕС тривали роками. Два діючі блоки станції працюють уже понад три десятиліття, а ще два так і стоять бетонними коробками. Ідея їх добудови з’явилася ще у 2012 році, коли Верховна Рада ухвалила відповідний закон.

У 2018 році затвердили техніко-економічне обґрунтування, яке передбачало встановлення реакторів чеської компанії Skoda JS. Проте тоді серед акціонерів цієї фірми були росіяни, а турбіни мали виготовляти на харківському «Електроважмаші». Після зміни влади у 2019 році проєкт отримав «друге дихання» — у вересні 2020 року президент Володимир Зеленський видав указ про початок будівництва.

Повномасштабна війна, здавалося б, мала зупинити ці плани. Росіяни окупували Запорізьку АЕС, постійно обстрілюють підстанції. У ніч на 7 листопада через удар по підстанції Хмельницька та Рівненська АЕС втратили одну з ліній електропередач. Три реактори працювали на обмеженій потужності. Замість того, щоб зосередитися на захисті вже наявної інфраструктури, влада вирішила будувати гігантський об'єкт.

Найбільше запитань викликав спосіб реалізації. Україна планувала закупити два російські реактори в Болгарії. У 2002 році болгари уклали угоду з російським «Атомстройэкспортом», потім довго судилися, і зрештою викупили обладнання за 600 мільйонів євро. Реактори лежали на складах, їхній технічний стан залишався невідомим. До того ж не було зрозуміло, хто адаптуватиме російські реактори до конструкцій, зведених ще в 1980-х роках.

Експерти припускали, що для продажу реакторів Україні болгарам довелося б отримувати дозвіл від росіян. Це могло призвести до колаборації з країною-агресором. До того ж серед фігурантів справи НАБУ про корупцію фігурують люди, пов'язані з колишнім очільником Енергоатому Андрієм Деркачем, якого називають «штатним працівником російських спецслужб».

У лютому 2025 року Верховна Рада ухвалила закон про придбання обладнання для будівництва блоків. Але Болгарія передумала — після зміни політичної конфігурації уряд вирішив залишити реактори для власних проєктів. Уся «велика атомна оборудка» луснула, як мильна бульбашка.

Поки влада лобіювала будівництво, питання укриттів для підстанцій навколо АЕС залишалися на периферії. На оприлюднених НАБУ «плівках» чути, як посадовці Енергоатому обговорюють, чи варто взагалі будувати захисні споруди. «Жалко денег, пустая трата», — каже один із них. Країна втратила час і можливості для посилення обороноздатності енергосистеми.