Наглядова рада «Енергоатома» обрала Ткачука головою правління, Павлишина — членом правління з ядерної безпеки

Про результати відбору повідомили на сайті компанії в неділю, 20 вересня.

Конкурси на обидві посади проводили з червня до вересня 2026 року. До пошуку кандидатів залучили міжнародну консалтингову компанію Korn Ferry. Претендентів оцінювали за професійним досвідом і лідерськими компетенціями, перевіряли доброчесність і проводили структуровані співбесіди. Фіналісти на посаду CEO також презентували наглядовій раді своє бачення розвитку «Енергоатома».

Загалом на посаду генерального директора претендували 78 кандидатів з України та інших країн. До короткого списку потрапили п'ятеро з них.

Розподіл повноважень між двома керівниками — складова нової моделі корпоративного управління «Енергоатома». Досі загальне управління компанією та відповідальність за ядерну безпеку були зосереджені в межах однієї посади. Відтепер голова правління відповідатиме за діяльність і розвиток підприємства, а керівник напряму ядерної безпеки матиме незалежні професійні повноваження у питаннях ядерної та радіаційної безпеки й експлуатації енергоблоків АЕС.

Юрій Ткачук наразі очолює АТ «Укргазвидобування». Раніше він обіймав керівні посади в «Укрнафті», зокрема виконував обов'язки CEO та був фінансовим директором.

Павло Павлишин має понад 30 років досвіду в атомній енергетиці. У 2012–2022 роках він очолював Рівненську АЕС, а протягом чотирьох місяців у 2019–2020 роках виконував обов'язки президента «Енергоатома».

Офіційне призначення обох керівників відбудеться після проходження передбачених законодавством регуляторних і корпоративних процедур. Паралельно наглядова рада разом із рекрутинговими компаніями Korn Ferry та Odgers продовжує конкурс на ще п'ять посад членів правління.

У листопаді НАБУ та САП заявили про викриття масштабної корупційної схеми в енергетичному секторі. За даними слідства, учасники схеми вимагали від підрядників «Енергоатому» 10–15% від вартості контрактів, зокрема на будівництво захисних споруд для енергетичних об'єктів. Розслідування тривало з липня 2024 року, а через так званий бек-офіс, за даними слідчих, легалізували близько 100 млн доларів. Після цього уряд доручив провести комплексну перевірку найбільших державних підприємств, зокрема в енергетичній та оборонній сферах.