Чорнобильську зону укріплюють на випадок повторного наступу РФ

По всій території зони відчуження кожні кілька кілометрів встановлені контрольно-пропускні пункти. Будівельна техніка риє траншеї та ями в піщаному ґрунті, а вийнятий пісок використовується для насипів на перехрестях доріг. Під піщаними пагорбами облаштовуються оборонні галереї, стіни та стелі яких зроблені з деревини з навколишніх соснових лісів.

Уздовж доріг встановлюються високі металеві стовпи з пластиковими сітками, які мають перешкоджати польотам безпілотників, змушуючи їх заплутуватися. Подібна тактика вже застосовувалася на Донбасі.

Окрему увагу привертає близькість Білорусі: між нею та Чорнобильською зоною лише близько 15 кілометрів. У разі зміни ситуації об'єкт опиниться в зоні досяжності FPV-дронів.

Захисна споруда над зруйнованим четвертим енергоблоком ЧАЕС, встановлена у 2016 році для запобігання витоку радіоактивних частинок, розраховувалася на 100 років служби. Однак після удару російського безпілотника у лютому 2025 року вона вже не функціонує належним чином: тоді всередині сталася тліюча пожежа, яка знищила мембрану. Пошкоджену металеву оболонку українці залатали.

Нагадаємо, у ніч проти 14 лютого 2025 року російський дрон із фугасною бойовою частиною влучив в укриття на Чорнобильській АЕС, завдавши суттєвих пошкоджень.