У Чорнобильському заповіднику зняли єнотоподібного собаку, що перепливає водойму

У Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику зафіксували на відео єнотоподібного собаку, який вплав долав водойму. Фахівці заповідника зазначають, що цей звір є типовим мешканцем вологих лісів, заплав, боліт та берегів водойм.

За їхніми словами, плавання для цієї тварини є звичною справою: вона добре почувається у воді та може перетинати річки й інші водні перешкоди під час мандрівок. Єнотоподібні собаки зазвичай активні в сутінках і вночі. Їхній раціон дуже різноманітний: вони споживають дрібних гризунів, земноводних, рибу, комах, молюсків, ягоди, плоди та іншу доступну їжу. Саме така всеїдність допомагає їм пристосовуватися до різних умов.

Єнотоподібний собака, також відомий як єнотоподібна уссурійська лисиця, мангут або уссурійський єнот, не вирізняється агресивністю. На відміну від інших псових, для нього характерний пасивний захист: у разі небезпеки він ховається в густому чагарнику, а в безвихідній ситуації може затаїтися та прикинутися мертвим, лягаючи на спину і задираючи ноги догори.

Загальна довжина тіла тварини сягає до 80 см, з яких 15-25 см припадає на хвіст. Висота в загривку становить 33-40 см, маса – 4-6 кг влітку та до 10 кг взимку. Тіло кремезне, лапи короткі, голова невелика з короткою і гострою мордочкою та короткими вухами. З боків морди волосся довше, утворюючи «баки».

Житлом тварині зазвичай слугують нори борсуків і лисиць, рідше – вириті самостійно, а також ніші серед коренів дерев, ущелини скель, бурелом, торф'яні купи на болотах, стоги соломи та сіна. Єнотоподібні собаки також використовують людські споруди, зокрема старі землянки, бліндажі та траншеї.

За одне полювання в теплу пору року тварина проходить до 10 км, однак у снігу через короткі лапи сильно грузне. Зір у неї добре розвинений, проте бігає вона повільно, через що легко стає жертвою великих хижаків. Водночас добре плаває.