Чорнобильську зону перетворили на укріплений рубіж

·467 слівредакція
Чорнобильську зону перетворили на укріплений рубіж

Українські військові облаштували Чорнобильську зону відчуження як оборонний рубіж на випадок повторного вторгнення з боку Білорусі. Терени контролюються ЗСУ, однак загроза повернення російських військ зберігається.

Зону відчуження на півночі Київщини перетворено на укріплений район. За даними німецьких журналістів, військові звели тут мережу інженерних споруд, розрахованих на стримування можливого наступу.

На підходах до об'єктів встановлено численні блокпости, що розташовані з інтервалом у кілька кілометрів. На перехрестях доріг насипані земляні вали з піщаного ґрунту, прокопано траншеї. Під піщаними пагорбами зведено підземні галереї, для укріплення стін і стель яких використано деревину з місцевих соснових лісів. Уздовж шосейних доріг на високих металевих опорах змонтовано антидронові сітки — метод, який вже застосовувався на Донбасі для заплутування керованих безпілотників.

Білорусь, чия територія розташована за 15 км від зони, у бойових діях участі не бере. Утім, аналітики зазначають: якщо Мінськ вступить у війну, Чорнобиль опиниться в зоні ураження дронів з візуальним управлінням.

Окремою проблемою лишається стан захисної арки над четвертим енергоблоком. У лютому 2025 року внаслідок удару безпілотника виникла пожежа, яка пошкодила мембрану всередині конструкції. Удар пробив діру в металевій оболонці, яку згодом залатали, хоча місце ремонту вирізняється відтінком металу.

На підприємстві «Чорнобильська АЕС» повідомляли, що новий безпечний конфайнмент після атаки втратив повну герметичність, але частково продовжує виконувати функцію ізоляції зруйнованого реактора. Експерти попереджають про ризик обвалу конструкції без термінового втручання. Навесні 2025 року провели тимчасовий ремонт внутрішнього та зовнішнього облицювання, щоб запобігти потраплянню опадів. Тоді ж об'єкт інспектувала команда МАГАТЕ, яка підтвердила суттєві пошкодження споруди.

Повне відновлення функціональності арки оцінюється у понад €500 млн. Роботи планують завершити до 2030 року. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявляв, що партнери вже озвучують конкретні суми внесків, а проєкт реалізовуватимуть спільно з Європейським банком реконструкції та розвитку. На ремонт уже виділено кілька траншів, зокрема грант Євросоюзу у €75 млн.

Читайте також